Андрушівський та Бердичіський райони отримали нові автомобілі швидкої допомоги

Нові автомобілі швидкої допомоги надаватимуть якісні медичні послуги жителям Андрушівського та Бердичівського районів. Ключі від карет швидкої передав головним лікарям голова облдержадміністрації Сидір Кізін.

За словами директора департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олександра Торбаса, це автомобілі класу В, які повністю укомплектовані за європейськими стандартами і орієнтовані на надання швидкої невідкладної медичної допомоги. Вартість однієї такої карети – 649 тис. грн. Олександр Михайлович зазначив, що кожен район та місто нашої області отримають нову машину швидкої найближчим часом.

Головний лікар Бердичівської районної лікарні Дарія Луцька подякувала обласному керівництву за такий необхідний подарунок. Вона розповіла, що із 4 автомобілів швидкої допомоги 1 вичерпав свій ресурс на 80%, а інші вже протягом 3 – 4 останніх років на 100% використали всі потужності. Саме тому нова карета швидкої для району дуже потрібна. Головний лікар запевнила, що її використовуватимуть максимально раціонально.

Майстер

Встановлення, налагодження нового, ремонт уже вживаного швейного обладнання на ТДВ фабрика «Восход» здійснює слюсар-наладчик Василь Васильович Коломієць.

Потужності підприємства розширюються, на початку року введено в дію новий цех. Заради того, щоб техніка працювала безвідмовно, з конвейєра сходила високоякісна, конкурентоспроможна продукція, і трудиться в колективі вже не одне десятиліття цей кваліфікований, добросовісний майстер.

Радилися фермери

Двадцять шостого грудня в залі засідань районної ради відбулися збори фермерів та землевласників району, на які були запрошені й пасічники та орендарі водних об’єктів. Участь в них взяли також директор Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в Житомирській області О. М. Власенко та заступник голови райдержадміністрації з питань агропромислового розвитку А. М. Горкун. Такі зібрання проходять традиційно: ті, хто трудиться на землі, збираються, аби підсумувати, як спрацювали в поточному році, підняти проблеми, які найбільше "болять” їм усім. Перед тими, хто долю свою поєднав із селом і землею, зі звітом виступив голова асоціації фермерів району П. І. Семенюк. Він зауважив, що за 19 років функціонування асоціації було створено та зареєстровано 60 фермерських господарств. Нині діє лише 31. Решта припинила свою діяльність або тимчасово не працює через складні економічні, фінансові, юридичні та інші проблеми. Фермерські господарства мають в обробітку 4900 га землі. Петро Іванович зазначив, що три з них обробляють понад 500 гектарів, п’ять - від 100 до 500 га, а вісім - від 5 до 20 га землі. Високо цінують в районі справжніх господарів: Д. В. Ткаченка, С. В. Ткаченка, В. О. Ковбасу, І. І. Шателюка, І. М. Гоцківського. Фермерські господарства спеціалізуються в основному на вирощуванні зернових, картоплі, овочів. За звітний період господарствами вирощено 7 тис. тонн зерна, 1380 т цукрових буряків, 352 т соняшника, 619 т сої, 305 т ріпаку, 3580 т картоплі, 123 т овочів. Важливу роль в діяльності фермерів відіграє технічне оснащення. Вони мають у власності 76 тракторів, 25 зернозбиральних комбайнів. В поточному році придбали 9 одиниць техніки на загальну суму 932,5 тис. грн. Ця цифра була б більшою, якби фермери мали фінансову підтримку держави. П. І. Семенюк піддав критиці фермерські господарства, які неефективно використовують землю, про що свідчить низька врожайність зернових. До таких належать господарства «Коханчук» с. Забара, «Мрія» с. Гальчин, «Урожай» с. Волиця. Доповідач зупинився на проблемах, які стримують розвиток фермерських господарств: це стосувалося ринків збуту продукції, цін на пально-мастильні матеріали, запчастини. Чимало непорозумінь виникає і при оформленні оренди паїв, безпроцентних кредитів. Наголосив на тому, що без підтримки держави фермери не завжди можуть впоратися зі своїми проблемами. Свої думки з приводу порушених на зборах питань висловили Заслужений пасічник України М. Л. Галяс, бджоляр-любитель з Новоівницького А. Й. Донець. Від орендарів водних об’єктів виступив І. Г. Бакановський. Начальник відділу Держкомзему в Андрушівському районі П. В. Масира роз’яснив положення Закону України «Про ринок землі». Підсумували роботу зібрання директор Укрдержфонду підтримки фермерських господарств в Житомирській області О. М. Власенко та заступник голови райдержадміністрації А. М. Горкун. Згідно поданої заяви склав свої повноваження голова асоціації фермерів району П. І. Семенюк. Відтепер асоціацію фермерів району очолюватиме Ю. А. Кондратюк.

Валентина Василюк

Медових справ майстер

Україна входить у п’ятірку провідних «медових держав» - 700 тисяч українців, а це півтора відсотка від населення нашої країни, займаються розведенням бджіл. Серед них і наш бджоляр - Голубівський Олексій Петрович із села Корчмище.
Його пасіка - посеред квітника, в ній 35 бджолосімей. Олексій доглядає бджіл понад 30 років. Завдячує їм своїм здоров’ям. Коли не міг ходити - так боліла спина, дружина наполягла завести пасіку. Лікувався бджолиними вжаленнями, а потім і всіма продуктами бджільництва - воском, прополісом і, звичайно, медом. Випала нагода й мені «підлікуватися» тим медком. Частуюсь щойно викачаним нектаром. Запашний, коричневий, він складка за складкою (саме так перевіряється правдивість меду) лягає на хліб. В ньому величезна праця дивовижних комах, помножена на людську мудрість. Олексій Петрович знає, що працювати з бджолами не просто. Потрібні знання, як і у всякій справі, багато часу. До того ж бджола не терпить байдужості. Тож і у вуликах, і біля них повинно бути чисто й охайно. Олексій Петрович постійно турбується про міцність і здоров’я сімей - намагається вчасно підкласти вощину, попередити роїння, створити відводки, відкачати мед, підготувати крилате господарство до зимівлі, а якщо треба - підлікувати, захистити. Недарма ж у народі кажуть: «Бджіл тримати - не в холодку лежати». Без сумніву, Олексій Петрович - щира й добра людина. З ним приємно й легко спілкуватися. Каже, що багато чого навчився у бджіл. А з яким захопленням він розповідає про них! Як матимете колись можливість, прислухайтесь до шуму бджолиної сім’ї. Він рівний, одноголосий. Це мелодія праці. Тут одні чистять і шліфують осередки, інші годують личинок, запечатують їх воском, треті доробляють соти, четверті тісними «вулицями» пробираються до меду і пилку, щоб набрати корм або, навпаки, скласти його там. Такий безупинний ритм і голос сильної, благополучної, зайнятої справою сім’ї. А стукніть по вулику і миттєво послідує строгий, насторожений, дружний відгук потривожених і готових до відсічі комах. Бджоли видають і самі сприймають ультразвуки і коливання в стотисячну частку міліметра, тут же реагуючи на них. Кожна родина має свій неповторний запах вулика. Він служить пропуском у житло - вартові пізнають «своїх» бджіл, коли ті відкривають свої пахучі залози, опустивши кінчик черевця, і поширюють запах помахами крил. - Ви бачили, як танцює бджола? - і далі вихваляє своїх вихованців господар. - У тих рухах є ритм, фігури, повороти, кружляння, але виконуються вони без музики. Бджола, до речі, танцює від радості. Вчені запевняють, що танцююча бджола рухами передає своїм сестрам інформацію, повідомляє нові і важливі відомості. Численними експериментами встановлено, що за допомогою жестів бджола здатна вказати на місце розташування рясного джерела корму і навіть повідомити відстань до нього. Відтак ми заводимо мову про цілющі властивості меду, який містить майже всі мікроелементи, котрі входять до складу крові. У ньому виявлено багато вітамінів, каротин. Є також антибактеріальні речовини. - Та все ж медом краще не лікуватись, а насолоджуватись - радить Олексій Петрович, - а заняття бджільництвом змінює спосіб життя - бджоли не виносять запаху алкоголю чи тютюну. До них потрібен особливий, делікатний підхід. ...У 2013 році у Києві проходитиме найбільший світовий бджільницький форум - Всесвітній бджільницький конгрес.

Микола Галяс,
голова районної Спілки пасічників, Почесний пасічник України

Названо кращі товари і послуги на Житомирщині

У стінах ДП «Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» в урочистій і водночас теплій атмосфері підбили підсумки регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу якості «100 кращих товарів України» 2011 року, що проводиться дев’ятий рік поспіль. Відкриваючи церемонію нагородження переможців і лауреатів, заступник голови облдержадміністрації Микола Дейсан відзначив, що продукцію, виготовлену на Житомирщині, можна побачити у різних областях України. Це свідчить не лише про її доброякісність і конкурентоспроможність, а й про вміння керівників підприємств нашого краю ефективно та вміло господарювати. Також Микола Миколайович передав від голови облдержадміністрації Сергія Рижука та його першого заступника Миколи Олещенка найщиріші вітання та слова подяки виробникам за невтомну працю і професіоналізм. Генеральний директор ДП «Житомирстандартметрологія» Павло Куценко подякував усім учасникам за те, що досягають значних результатів, випускаючи продукцію на рівні вимог міжнародних стандартів. «Наша організація, яка безпосередньо відає питаннями якості продукції в області, зацікавлена в стабільній роботі кожного виробника і докладає максимум зусиль для того, щоб допомогти підприємствам успішно вирішувати всі проблеми сфери технічного регулювання», - зауважив Павло Куценко. «100 кращих товарів України» - це єдиний державний конкурс некомерційного характеру. При визначенні переможців кваліфіковані експерти враховують цілий комплекс спеціально розроблених критеріїв. Загалом відбір продукції та її оцінювання відбувалось у таких номінаціях, як «Роботи та послуги» і «Продукція» При цьому остання номінація поділялася на кілька груп: «Продовольчі товари», «Промислові товари для населення», «Товари виробничо-технічного призначення», «Вироби народних художніх промислів». Взяти участь у конкурсі виявили бажання 36 підприємств Житомирщини, з яких переможцями було названо 23 виробники, ще п’ятеро стали лауреатами. Пам’ятні нагороди і дипломи отримали представники підприємств-переможців, як-от: ПАТ «Житомирський маслозавод» TOB «Житомирський м’ясокомбінат», HB TOB «Житомирбіопродукт», ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод», ДП «Молочний завод «TOB «Молочна фабрика «Рейнфорд», TOB ВТФ «Мар’ян», ДП «Євроголд Індестріз ЛТД», СПД Кравчук Т. Г., TOB СП «Артем-Франк». Перемогу також святкували TOB «Нива Експо» з селища Черняхова, ДП «Коростишівське лісове господарство», TOB «Андрушівський маслосирзавод», TOB «Церсаніт Інвест» із Новограда-Волинського, ПрАТ «Коростенський завод ЗБШ», ПАТ «Мар’янівський склозавод» із Баранівського району, ПАТ «Малинська паперова фабрика - Вайдманн», TOB «Налтекс» із Любара, ВАТ«Олевський хлібозавод». Бердичівський район представили відразу чотири виробники-переможці: TOB «Бердичівський пивоварний завод», ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес», ВАТ «Бердичівська фабрика одежі», TOB «Ревега» з селища Гришківців. У цьому році назвали і переможця у номінації «Вироби народних художніх промислів”. Членів журі вразили унікальні роботи з художньо обробленої соломки, які представила Овруцька мала академія народних мистецтв та ремесел (керівник - заслужений художник України Микола Климович). Орагнізатори конкурсу вірять, що відібрані ними з-поміж переможців сім підприємств Житомирщини гідно представлять область на загальнодержавному етапі конкурсу "100 кращих товарів України”.

Наталія ХОМЕНКО

Працюємо для людей

Життя йде невпинно. Останнім часом кардинальні зміни відбулися чи не в кожній його сфері. Досить відчутно торкнулися вони і торгівлі. Всі ми були свідками того, як один за одним зникали заклади торгівлі, підпорядковані колись могутній і розвинутій системі райспоживспілки, де лише в нашому районі трудилося понад тисячу чоловік. Тепер в її розпорядженні знаходяться: кооперативний ринок, комбінат громадського харчування, коопзаготпром і три споживчі товариства - Андрушівське міське, Червоненське та Старокотельнянське сільські.
Що стосується споживчих товариств, то найефективніше працює Старокотельнянське. В минулому році товарообіг в ньому склав майже 2 млн. грн., а це 70% від товарообігу всієї системи. Як працює цей підрозділ в поточному році? Які проблеми вирішує? - з цими запитаннями я звернулася напередодні Міжнародного дня кооператора до голови Старокотельнянського ССТ Віталія Васильовича Павлівського, який понад 20 років очолює це товариство. - У розпорядженні нашого споживчого товариства є 5 продовольчих магазинів, у яких 20% - товари непродовольчої групи. Торговельні заклади знаходяться в Старій і Новій Котельні, Волосові, Івниці та Волиці. Ще три магазини здаємо в оренду приватним підприємцям (в Яроповичах та Івниці). А в недалекому минулому у нас працювало понад 20 магазинів, де трудилося майже 100 чоловік. Тепер в Старокотельнянському споживчому товаристві трудиться 14 чоловік. Це люди, які мають чималий трудовий стаж в сфері торгівлі, пройшли з нею і часи розквіту, залишилися на своєму посту і в нинішній досить непростий час. За багаторічну й сумлінну працю заслуговують шани й подяки продавці О. В. Білоченко, А. А. Павлівська, Г. Г. Люлько, О. С. Басюк, Г. В. Гебрич, справляються зі своїми обов’язками економіст Т. Л. Скаковська, головний бухгалтер Л. І. Кондратюк. - Як спрацювало очолюване Вами споживче товариство за 5 місяців поточного року? - За січень-червень товарообіг становить 702,6 тис. грн. Найкраще спрацював магазин «Продтовари» с. Стара Котельня, де товарообіг за вказаний період становить 360,4 тис. грн. Середньомісячний по системі - 140,5 тис. грн., по товариству - 72 тис. грн. Зауважу, що ми не маємо заборгованості по сплаті податків, а також по заробітній платі. Наші робітники її отримують своєчасно, хоча за сучасними мірками і невисоку - середньомісячна зарплата по ситемі становить 1100 грн. - А звідки довозите товари в торгові точки Вашого споживчого товариства, яким є їх асортимент? - Ми щодня забезпечуємо наші магазини товарами першої необхідності, які беремо із бази облспоживспілки, Житомирської універсальної бази, баз міста Бердичева, Броварів та інших. Нині працювати непросто ще й тому, що маємо серйозних конкурентів - приватних підприємців, які є майже в кожному селі. Наприклад, лише в Старій Котельні, окрім наших «Продтоварів», працюють 9 торгових приватних точок, в Івниці - 11. Тож покупець робить вибір, де йому купувати необхідні товари. Зрозуміло, що йде туди, де вони якісніші та дешевші. Не сприяє роботі ще й те, що споживчі товариства поставлені не в рівні умови з приватними підприємцями. Це стосується, насамперед, сплати податків, цінових обмежень. Але ми постійно дбаємо про те, щоб створити відповідні умови роботи для наших працівників: всі магазини спожтовариства опалюються в холодну пору року: одні - газом, інші - твердим паливом. Зроблений поточний ремонт торгових точок. Нових магазинів, звісно, не будуємо, бо на це немає коштів. - Дякую Вам за розповідь. Напередодні Міжнародного дня кооперації зичу працівникам Вашої сфери успіхів в роботі, особистого щастя, здоров’я, надії на кращі часи.

Бесіду вела Валентина Василюк